Раніше я страшенно боялася фарбуватися і всіляко
намагалася уникати яскравих відтінків: вони здавалися якимись надмірно помітними й занадто
сміливими. Більш того, здавалося, що жоден колір мені не личить, а банальне підведення вій тушшю
ставало випробуванням. Я могла нафарбуватися простими нюдовими тінями, а потім, глянувши на себе
в дзеркало, швидко все це діло змити, тому що комплекси та невпевненість у собі говорили:
«Ти
недостатньо красива, тобі не личить косметика, та й фарбуєшся ти не так добре. Куди ти лізеш? Не
вмієш — не берися!»
Допомогли випадок, цікавість і невдалий, на перший погляд, подарунок
на день народження. Подруга подарувала мені невеликий набір блискучих тіней. Не просто
блискучих, а саме БЛИСКУЧИХ [на верстці виділити яскравіше]. Відкриваю тіні, й перша моя думка:
«Ну, і що я з ними робитиму?»
Там були, як зараз пам'ятаю, сріблястий, золотистий і
бронзовий. Жоден із цих кольорів мені не подобався, вони ще й блищали, як новорічна мішура.
Втім,
передаровувати подарунок мені не хотілося, та й засмучувати подругу теж. Тому тіні я сховала в
косметичку на цілий місяць, поки одного разу не вирішила жартома повторити туторіал по макіяжу з
«Ютуба». Я сиділа вдома, нікуди виходити не збиралася та просто нафарбувалась для себе.
Результат мене вразив наповал.
З дзеркала на мене дивилася якась інша дівчина: вона була
впевнена в собі, красива і з прикольним макіяжем. У неї були великі карі очі, гарні брови, пухкі
губи. І навіть блискітки нічого не зіпсували. Я буквально закохалася в себе з блискітками на
очах. А далі понеслося: блискучі креативні стрілки, яскравий макіяж очей, цікаві техніки.
Блискітки
та макіяж допомогли мені впоратися з комплексами. Це була буквально блискуча перемога.